Ми живемo у свiтi, в якoму якiсть iнфoрмaцiї, щo нaс oтoчує, фoрмує свiтoгляднi oрiєнтири, зумoвлює нaш вибiр і здaтнiсть кoристувaтися фундaментaльними свoбoдaми тa реалізовувати прaвo нa сaмoвизнaчення i рoзвитoк. Дітям шкільного віку доводиться стикатися з постійно зростаючим потоком інформації, вони відчувають значні труднощі, коли їм необхідно проявити пошукові навички, самостійно критично оцінити отриману інформацію. Виникає потреба формування медіаінформаційної грамотності учнів усіх вікових категорій. Одним з основних завданнь сучасної освіти полягає в здатності навчити розпізнавати корисну інформацію (пізнавальний контент, навчальні ресурси, бази даних, наукові відкриття), нейтральний (розважальний) контент і сформувати вміння уникати негативного впливу медіатехнологій, маніпуляцій, фейків. Якщо дитина має досвід щодо певних явищ, це дає їй змогу адекватно оцінювати правдивість зображення в медіа.
Наша школа не є виключенням. З метою формування навичок медіаграмотності, саме ми, педагоги, маємо навчити здобувачів освіти критично сприймати інформацію, протидіяти маніпуляціям, усвідомити цінність високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.
Відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України 17 лютого 2022 року в Плющівській школі також був проведений урок медіаграмотності із використанням технологій дистанційного навчання.
Учителі початкових класів Береза Н.В., Плоха В.М., Сарафим О.М., Боровик Т.В. в онлайн форматі запропонували переглянути відеоролики “Спілкуючись в інтернеті ніколи не можна…”, “Сходинки до медіаграмотності”, «Щепле-що? Чомучки в пошуках відповідей про щеплення: комікс.» Із запропонованих відео діти з’ясували, що інтернет дозволяє знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло нашого спілкування. Але спілкування у чаті, в соцмережах та на деяких інших сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для кожного із нас! Діти активно відповідали на запитання про те, що таке медіа, які технології використовуються. Обговорювали, як бути медіаграмотними і яка інформація є фейковою. Переглядали цікаві малюнки, складали сенкани, за змістом створювали різні ситуації та розв’язували їх. Разом із учнями було розблено правила поведінки під час спілкування в інтернеті. https://www.youtube.com/watch?v=G9hNbOIQx8k&ab
Буртник К.Д., учитель англійської мови, класний керівник 8 класу, провела онлайн- урок по медіаграмотності у Zoom, під час якого учні вчилися споживати інформацію з різних джерел грамотно, ігнорувати маніпулятивні заголовки, розпізнавати фейки та не реагувати на медіа пропаганду. Пройшли тестування на сайті Vseosvita “Медіаграмотність – що це? Чи розпізнаєте ви фейки в медіа?”
Учитель географії Тиць С.В. провів урок для учнів 10 класу засобами Google Workspace, Google classroom «Сучасна політична карта Африки», під час якого здобувачі освіти провели дослідження щодо Африки як континенту. Африканський простір у масовій свідомості асоціюється з негативними епітетами, але чи це насправді так? Під час заняття було розглянуто реальну картину на континенті.
До уроку використані додаткові медіаресурси з проблеми «Африка: руйнуємо стереотипи»:
• Центр дослідження Африки (платформа українських африканістів): https://african.com.ua/; https:// www.facebook.com/african.com.ua/.
• Незалежний аналітичний центр геополітичних досліджень: https://bintel.org.ua/publication/regions/ afrika/perspektyvy_rozvytku_sytuatsiyi_v_sudani/.
• https://fakty.com.ua/ua/svit/20170320-yak-ukrayini-dosyagty-ekonomichnogo-dyva-dosvid-afryky/.
Романюк С.О., учитель хімії та біології, провела онлайн-урок для учнів 10 класу на тему «Жири. Біологічна роль жирів. Жири: за і проти….» Здобувачі освіти намагалися знайти відповідь на проблемне питання «Жири заведено вважати шкідливими нутрієнтами як для фігури, так і для здоров’я. Доведіть: це міф чи правда?».Учням також було запропоновано знайти відповідну інформацію та вибрати продукти, які можна вважати корисними і шкідливими: https://life.pravda.com.ua/health/2020/08/24/242058/
https://www.bbc.com/ukrainian/vert-fut-48989848. Діти за посиланнями вчилися розрізняти, у яких випадках надається правдива інформація, а в яких – міф, знаходити різницю між реальними даними та їх відображенням у медіатексті.
Данилюк В.В., учитель зарубіжної літератури,класний керівник 11 класу, організувала для учнів онлайн-урок «Маніпулятивний вплив медіа: фейки, клікбейт, мова ворожнечі, джинса, вплив нових медіа. Власники медіа.».
Учні вчилися розпізнавати фейки від суджень, та, розбиралися, що таке «інформаційна бульбашка», аналізували приклади маніпуляцій в медіа, училися розрізняти прихований зміст повідомлень, протистояти маніпулюванню, вчитися сприймати, переробляти, розуміти інформацію, усвідомлюючи наслідки на психіку людини. Цікаві та практичні матеріали були використані із сайту лабораторії медіаграмотності при МОІППО.
Чумаченко П.П., учитель інформатики, разом з дітьми провів дослідження для того, щоб дати відповідь на питання: «Інтернет, що дозволено, а що ні». В процесі дослідження розглянули такі питання: що таке фейк, конфіденційні дані. Яку інформацію можна завантажувати в Інтернет, а яку ні. Дізналися, чим відрізняється месенжер від соціальної мережі.
На прикладі фейкової новини, розробили алгоритм перевірки достовірності інформації та вивели певні правили для себе:
- Перевір джерело (завжди необхідно знаходити першоджерело будь-якої інформації);
- Якщо це відеоматеріал, необхідно звернути увагу на емоційну складову;
- Хто автор новини (реальна особа чи псевдонім);
- Звертати увагу на дату публікації;
- Завжди необхідно відділяти факти від думок.
- Не поширюйте, якщо інформація сумнівна.
Також, слід звернути увагу на те, що матеріал може мати недостовірний характер, якщо автор:
1) посилається у публікації на нерейтингові джерела за наявності рейтингових з порушеної теми;
2) використав сумнівні факти або документи, отримані неофіційним шляхом;
3) зосередив увагу лише на тих повідомленнях, які підтверджують його припущення;
4) приховує від користувачів частину інформації;
5) перебільшує або зменшує значення частини інформації.
В кінці уроку діти проглянули матеріали на платформі «Дія» про медіаграмотність та пройшли тестування з теми «Кібергігієна».
Дітям в Google classroom та месенжер Вайбер у відповідні класи відправлено для ознайомлення та опрацювання покликання на серію відеороликів “П’ятихвилинка медіаграмотності”:
У закладі постійно проводяться заходи, направлені на розвиток критичного мислення та медіаграмотності.
Так 8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) і саме цього дня практичним психологом Тригуб Л.С. було проведено тренінг ,,Безпечний Інтернет та соціальні мережі”для учнів 5 та 7 класу. Учні розширили свої знання про небезпеки, які існують в Інтернеті та соціальних мережах, і шляхи їх подолання, розвивали уважність, спостережливість, мовленнєві навички, пам’ять, критичне мислення, виховували етичне спілкування між однолітками, дорослими та молодшими друзями. Також з учнями була проведено дискусію «Чому важливо бути медіа грамотним сьогодні?» та гру «365 градусів за шкалою медіаграмотності», на яких вони могли розібратися, що в тій чи іншій новині правда, а що фейк. Це все навчило школярів бути уважними, кмітливими, аналізувати ту чи іншу інформацію в суспільстві, критично мислити.
