ЗМІСТ
І. ПРИЗНАЧЕННЯ ЛІЦЕЮ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ……………….. 3
ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ…………………………………………………… 5
ІІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ…………………………………………………… 6
ІV. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ЛІЦЕЮ……………………………………….. 7
V. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ…………… 8
VI. НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ………………………………………………………… 9
VII. НАВЧАЛЬНІ (МОДЕЛЬНІ НАЧАЛЬНІ) ПРОГРАМИ……………….. 17
VIII. РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТА ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ………………………………………………………..27
IX. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ………………………….. 32
ДОДАТОК 1………………………………………………………………………. 39
ДОДАТОК 2………………………………………………………………………. 40
І. ПРИЗНАЧЕННЯ ЛІЦЕЮ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ
Метою Плющівського ліцею, який забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти, є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
У відповідності до чинного законодавства Плющівський ліцей здійснює освітній процес за рівнями загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:
I ступінь – початкова освіта;
II ступінь – базова середня освіта;
III ступінь – профільна середня освіта.
Відповідно до Закону України «Про освіту» метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети, а тим самим і призначення ліцею, забезпечується через формування, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, таких ключових компетентностей:
1)вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2)здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3)математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4)компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7)інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичнихцінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
ІІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Освітня програма Плющівського ліцею Баштанської міської ради (далі – Освітня програма) розроблена:
- Для 1 – 2 класів – складена за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленою під керівництвом О.Я. Савченка – Нова українська школа, затверджена Наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272;
- Для 3 – 4 класів – складена за Типовою освітньою програмою, розробленої під керівництвом Савченко О. Я., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 №1273;
- Для 5, 6 класів- складена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235, (Додаток 3 до Типової освітньої програми).
- Для 7, 8, 9 класів – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, (таблиця 1 до Типової освітньої програми).
- Для 10, 11 класу – складена за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408, зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 28.11.2019 №1493 (таблиця 2 до Типової освітньої програми).
Освітня програма визначає:
- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання для здобуття початкової освіти, базової середньої освіти та профільної середньої освіти;
- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції;
- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм.
Освітня програма включає:
- навчальні плани для кожного рівня (циклу) здобуття повної загальної середньої освіти;
- перелік навчальних (модельних навчальних) програм;
- рекомендовані форми організації освітнього процесу;
- опис інструментарію оцінювання.
Освітня програма Плющівського ліцею Баштанської міської ради розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту».
Під час розроблення Освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.
їІІІ. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧАТИ НАВЧАННЯ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.
Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.
Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової, базової середньої та профільної освіти за інших умов.
ІV. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ЛІЦЕЮ
Випускник Плющівського ліцею – це особистість, патріот та інноватор.
- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;
- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;
- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.
Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти, здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу «випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ століття.
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:
• уміння читати і розуміти прочитане;
• уміння висловлювати думку усно і письмово;
• критичне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• ініціативність;
• творчість;
• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;
• здатність до співпраці в команді.
Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.
V. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1470 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 700 годин/навчальний рік, для 2-х класів – 770 годин/навчальний рік.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 1610 годин/навчальний рік: для 3-х класів – 805 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 805 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані Плющівського ліцею Баштанської міської ради І ступеня.
Загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі базової середньої освіти (5,6 клас), рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за освітніми галузями та роками навчання визначено відповідно до базового навчального плану (додаток 23 Державного стандарту базової середньої освіти). Розділ Освітньої програми для 5 – 6 класів на 2023/2024 н. р. спрямовано на:
- формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості;
- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв’язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5 – 6 класах спрямовується на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.
Освітня програма для 5 – 6 класів розроблена на основі Державного стандарту базової освіти (2020), Типової освітньої програми (наказ МОН від 19.02.2021, №235)
Освітня програма 5 – 6 класів Плющівського ліцею передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.
На основі освітньої програми Плющівського ліцею складенонавчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, загальний обсяг навчального навантаження та тривалість освітніх галузей і предметів, детальний розподіл навчального навантаження на тиждень (Додаток 3).
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого і другого років адаптаційного циклу базової середньої освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план 5 – 6 класів передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту. Кількість годин на вивчення предметів визначена відповідно кількості рекомендованих годин Типовим навчальним планом з українською мовою навчання.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7- 9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3552.5 годин/навчальний рік: для 7-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для
9-х класів – 1225 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІ ступеня.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для
10-11-х класів складає 2187,5 годин/навчальний рік: для 10-х класів – 1102,5 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1085 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані навчальному плані Плющівського ліцею Баштанської міської ради ІІІ ступеня.
Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані Плющівського ліцею Баштанської міської ради не перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи), визначеної типовими навчальними планами, з дотриманням вимог гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.
VI. НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ
Навчальний план І ступеня (1-2 класи)
Плющівського ліцею Баштанської міської ради на 2023/2024 н. р.
Таблиця 1
за першою Типовою освітньою програмою для ЗЗСО
під керівництвом Савченко О.Я. – Нова українська школа, 1-2 клас,
наказ МОНУ від 08.10.2019 №1272, відповідно до Державного
стандарту початкової освіти (2018)
| Кількість годин на рік | ||||||
| 1 клас / 14 учнів | 2 клас/11 учнів | Разом тижневе навантаження | ||||
| К-сть годин | Тижневе навантаження | К-сть годин | Тижневе навантаження | |||
| Інваріантний складник | ||||||
| Мовно-літературна (навчання грамоти) | 350 | 8 2 | 385 | 8 3 | 16 5 | |
| Іншомовна (англійська мова) | ||||||
| Математична (математика) | 140 | 4 | 140 | 4 | 8 | |
| Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, cоціальна, здоров’язбережувальна галузі) | 105 | 3 | 105 | 3 | 6 | |
| Технологічна (трудове навчання) | 35 | 1 | 70 | 1 1 | 2 1 | |
| Інформатична | ||||||
| Мистецька: музичне мистецтво/ образотворче мистецтво | 70 | 2 | 70 | 2 | 4 | |
| Фізкультурна (фізична культура) | 105 | 3 | 105 | 3 | 6 | |
| Усього | 770 | 23 | 840 | 25 | 48 | |
| Варіативний складник | ||||||
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | ||||||
| Загальнорічна кількість навчальних годин | 805 | 23 | 875 | 25 | 48 | |
| Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учня | 20/700 | 20 | 22/770 | 22 | 42/1470 | |
| Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 805 | 23 | 875 | 25 | 48/1680 | |
Навчальний план І ступеня (3-4 класи)
Плющівського ліцею Баштанської міської ради на 2023/2024 н. р.
Таблиця 1
за першою Типовою освітньою програмою для ЗЗСО
під керівництвом Савченко О.Я. – Нова українська школа, 3-4 клас,
наказ МОНУ від 08.10.2019 №1273
відповідно до Державного стандарту початкової освіти (2018)
| Назва освітньої галузі Класи | Кількість годин на тиждень | ||
| 3кл. 12 учнів | 4 кл 13 учнів | Разом | |
| Інваріантний складник | |||
| Мовно-літературна, у тому числі: | 11 | 11 | 22 |
| Українська мова та література | 8 | 8 | |
| Іноземна мова | 3 | 3 | |
| Математична | 5 | 5 | 10 |
| Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна галузі) | 3 | 3 | 6 |
| Технологічна | 1 | 1 | 4 |
| Інформатична | 1 | 1 | |
| Мистецька | 2 | 2 | 4 |
| Фізкультурна* | 3 | 3 | 6 |
| Усього | 26 | 26 | 52 |
| Варіативний складник | |||
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення індивідуальних консультацій та групових занять | |||
| Загальнорічна кількість навчальних годин | 26 | 26 | 52 |
| Гранично допустиме тижневе / річне навчальне навантаження учня | 23/805 | 23/805 | 46/1610 |
Навчальний план початкової школи зорієнтований на роботу за п’ятиденним робочим тижнем.
Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і результатів навчання. Тому результати підсумкового оцінювання кожного учня/учениці мають бути інтегровані з урахуванням усіх видів діяльності на уроках з усіх видів мистецтва – пізнання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва, практична діяльність в галузі мистецтва, виявлення естетичного ставлення (емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через мистецтво. У зв’язку з викладанням інтегрованого курсу «Мистецтво» двома вчителями і наявності відмінності рівнів очікуваних результатів навчання зі складових інтегрованого курсу, під час підсумкового оцінювання обидва вчителя мають враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня /учениці з різних видів мистецтва та узгоджено встановлювати підсумковий рівень досягнень очікуваних результатів навчання на користь учня. Загальна підсумкова оцінка з інтегрованого курсу, узгоджена між двома вчителями, має виставлятися на кожній із двох відповідних сторінок журналу.Тому «Тематичні», «Семестрові», «Річні» та загальні підсумкові оцінки з двох рівноправних складових інтегрованого курсу «Мистецтво» («Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво») повинні виставлятися за узгодженими критеріями оцінювання загальних результатів навчання АВТОНОМНО та ОКРЕМО.
Навчальний план ІІ ступеня (5, 6 клас – адаптаційний період) Плющівського ліцею Баштанської міської ради з навчанням українською мовою
відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (2020),
типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (згідно здодатком 3 до наказу МОН України № 235 від 19.02.2021р.)
| Освітня галузь | Перелік предметів та галузевих інтегрованих курсів | Кількість годин на тиждень | |||||
| 5кл/14 уч | 6кл/14уч | Разом | |||||
| Інваріантний складник | |||||||
| Мовно-літературна галузь | Українська мова | 4 | 4 | 8 | |||
| Українська література | 2 | 2 | 4 | ||||
| Зарубіжна література | 2 | 2 | 4 | ||||
| іноземна мова: англійська мова | 3,5 | 3.5 | 7 | ||||
| Математична | Математика | 5 | 5 | 10 | |||
| Природнича | Інтегрований курс «Пізнаємо природу» | 2 | 2 | 4 | |||
| Географія | 2 | 2 | |||||
| Соціальна і здоров’язбережувальна | Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» | 1 | 1 | 2 | |||
| Етика | 1 | 1 | 2 | ||||
| Громадянська та історична | Вступ до історії України та громадянської освіти | 1 | 2 | 3 | |||
| Інформатична | Інформатика | 1,5 | 1,5 | 3 | |||
| Технологічна | Технології | 2 | 2 | 4 | |||
| Мистецька | Музичне мистецтво | 1 | 1 | 2 | |||
| Образотворче мистецтво | 1 | 1 | 2 | ||||
| Фізична культура | Фізична культура | 3 | 3 | 6 | |||
| Усього | 30 | 33 | 63 | ||||
| Варіативний складник | |||||||
| Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять: МІК “Драматургія і театр” | 1 | 1 | 2 | ||||
| Гранично допустиме тижневе навантаження учня | 28 | 31 | 59 | ||||
| Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) | 31 | 34 | 65 | ||||
З метою розвитку культурної обізнаності та самовираження здобувачів освіти, з варіативного складника збільшено навчальне навантаження по 0,5 години на тиждень предметів «Зарубіжна література», “Етика”
Навчальний план ІІ ступеня (7-9 класи)
Плющівського ліцею Баштанської міської ради з навчанням українською мовою відповідно до таблиці 1 до наказу МОН України № 405 від 20.04.2018 року
Додаток 1
Таблиця 1
до Типової освітньої програми
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для 7 – 9 класів Плющівського ліцею
на 2023/2024 н. р.
| Освітні галузі | Предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||||
| 7/14 учнів | 8/20 учнів | 9/14 учнів | Всього | |||
| Мови і літератури | Українська мова | 2,5 | 2 | 2 | 6.5 | |
| Українська література | 2 | 2 | 2 | 6 | ||
| Іноземна мова (англ.) | 3 | 3 | 3 | 9 | ||
| Зарубіжна література | 2 | 2 | 2 | 6 | ||
| Суспільствознавство | Історія України | 1 | 1,5 | 1,5 | 4 | |
| Всесвітня історія | 1 | 1 | 1 | 3 | ||
| Основи правознавства | – | – | 1 | 1 | ||
| Мистецтво | Музичне мистецтво | 1 | – | – | 1 | |
| Образотворче мистецтво | 1 | – | – | 1 | ||
| Мистецтво | – | 1 | 1 | 2 | ||
| Математика | Математика | – | – | – | ||
| Алгебра | 2 | 2 | 2 | 6 | ||
| Геометрія | 2 | 2 | 2 | 6 | ||
| Природознавство | Природознавство | – | – | – | ||
| Біологія | 2 | 2 | 2 | 6 | ||
| Географія | 2 | 2 | 1,5 | 5.5 | ||
| Фізика | 2 | 2 | 3 | 7 | ||
| Хімія | 1,5 | 2 | 2 | 5.5 | ||
| Технології | Трудове навчання | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Інформатика | 1 | 2 | 2 | 5 | ||
| Здоров’я і фізична культура | Основи здоров’я | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Фізична культура | 3 | 3 | 3 | 9 | ||
| Разом | 28+3 | 28,5+3 | 30+3 | 86.5+ 9 | ||
| Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | ||||||
| Гранично допустиме навчальне навантаження | ||||||
| Всього (без урахування поділу класів на групи) | 31 | 31.5 | 33 | 95.5 |
Навчальний план базової середньої освіти зорієнтований на роботу за п’ятиденним робочим тижнем.
Навчальний план ІІІ ступеня (10-11 класи)
Плющівського ліцею Баштанської міської ради Миколаївської області
на 2023/2024 н. р.
з навчанням українською мовою відповідно до таблиці 2 (додаток 1) до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №149 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 №464) від 20.04.2018 № 408, зі змінами, внесеними наказом МОНУ від 28.11.2019 №1493
(українська та іноземна філологія)
| Предмети | Кількість годин на тиждень у класах | ||
| 10/8 учнів Українська філологія | 11/10 учнів Іноземна філологія | всього | |
| Базові предмети | 27 | 26 | 53 |
| Українська мова | 2 | 2 | 4 |
| Українська література | 2 | 2 | 4 |
| Зарубіжна література | 1 | 1 | 2 |
| Іноземна мова(англійська) | 2 | 2 | 4 |
| Історія України | 1,5 | 1.5 | 3 |
| Всесвітня історія | 1 | 1 | 2 |
| Громадянська освіта | 2 | – | 2 |
| Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) | 3 | 3 | 6 |
| Біологія і екологія | 2 | 2 | 4 |
| Географія | 1,5 | 1 | 2.5 |
| Фізика і астрономія | 3 | 4 | 7 |
| Хімія | 1,5 | 2 | 3.5 |
| Фізична культура | 3 | 3 | 6 |
| Захист України | 1,5 | 1.5 | 3 |
| Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології) | 3 | 3 | 6 |
| Всього | 27+3 | 26+3 | 53+6=59 |
| Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття | 5 | 6 | 11 |
| Математика | 1 | 2 | 3 |
| Українська мова | 2 | 2 | |
| Українська література | 1 | 1 | |
| Англійська мова | 3 | 3 | |
| Зарубіжна література | 1 | 1 | 2 |
| Гранично допустиме тижневе навантаження на учня | 33 | 33 | 66 |
| Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи) | 35 | 35 | 70 |
Навчальний план для 10-11 класів зорієнтований на роботу за п’ятиденним робочим тижнем. Введено додатковий час з варіативної складової:
- у 10 – 11 класах з метою якісного засвоєння програмового матеріалу, виділено додаткові години на вивчення предметів: математика, зарубіжна література (1 година на тиждень)
VII. НАВЧАЛЬНІ (МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ) ПРОГРАМИ
Інваріантна складова
І ступінь
1.Зміст навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі першого циклу початкової школи реалізовано згідно Типової освітньої програма, розробленоїпід керівництвом О.Я. Савченко (для 1-2 класів), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 08.10.2019 №1272.
2. Зміст навчальних програм предметів та інтегрованих курсів, види навчальної діяльності учнів, рекомендовані для використання в освітньому процесі другого циклу початкової школи реалізовано згідно Типової освітньої програма, розробленоїпід керівництвом О.Я. Савченко (для 3-4 класів), затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 08.10.2019 №1273.
ІІ ступінь
1.Модельні навчальні програми, які використовують педагоги та педагогині Плющівського ліцею Баштанської міської ради, були розроблені окремо для кожного циклу, а саме – для 5-6 класів – адаптаційного циклу (5-6 класи). Модельні навчальні програми для 5-6 класів обрано з Додатку 5 до Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України 19.02.2021 №235.
ПЕРЕЛІК
МОДЕЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ПРОГРАМ
для 5 – 6 класів НУШ на 2023/2024 н. р.
| Назва галузі | Навчальний предмет | Модельна навчальна програма | Автори | Посилання на електронний варіант |
| Мовно-літературна освітня галузь | Українська мова | «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Голуб Н. Б., Горошкіна О. М. | |
| Українська література | «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Яценко Т. О., Качак Т. Б., Кизилова В. В., Пахаренко В. І., Дячок С. О., Овдійчук Л. М., Слижук О. А., Макаренко В. М., Тригуб І. А. | ||
| Зарубіжна література | «Зарубіжна література. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А. | ||
| Англійська мова | «Іноземна мова. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти | Редько В. Г., Шаленко О. П., Сотникова С. І., Коваленко О. Я., Коропецька І. Б., Якоб О. М., Самойлюкевич І. В., Добра О. М., Кіор Т. М. | ||
| Математична | Математика | «Математика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Істер О. С. | |
| Природнича | Інтегрований курс «Пізнаємо природу» | «Пізнаємо природу. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І. | |
| Географія | “Географія. 6 -9 класи” для закладів загальної середньої освіти | Запотоцький С.П., Карпюк Г.І., Гладковський Р.В., Довгань А.І., Совенко В.В., Даценко Л.М., Назаренко Т.Г., Гільберт Т.Г., Савчук І.Г., Нікитчук А.В., Довгань Г.Д., Грома В.Д., Горовий О.В. | ||
| Соціальна і здоров’язбережувальна | Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» | «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти | Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л. | |
| Етика | «Етика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Ашортіа Є.Д., Бакка Т.В., Желіба О.В., Козіна Л.Є., Мелещенко Т.В., Щупак І.Я. | ||
| Громадянська та історична | Вступ до історії України та громадянської освіти | «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти | Бурлака О. В., Власова Н. С., Желіба О. В., Майорський В. В., Піскарьова І. О., Щупак І. Я. | |
| Інформатична | Інформатика | «Інформатика. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А., Шакотько В. В. | |
| Технологічна | Технології | «Технології. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Кільдеров Д. Е., Мачача Т. С., Юрженко В. В., Луп’як Д. М. | |
| Мистецька | Музичне мистецтво | “Мистецтво. 5-6 класи” (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Масол Л.М., Просіна О.В. | |
| МІК “Драматургія і театр” | «Драматургія і театр. 5-6 клас» (міжгалузевий інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Старагіна І. П., Чужинова І. Ю., Івасюк О. М. | ||
| Образотворче мистецтво | “Мистецтво. 5-6 класи” (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти | Масол Л.М., Просіна О.В. | ||
| Фізична культура | Фізична культура | «Фізична культура. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти | Педан О. С., Коломоєць Г. А., Боляк А. А. та ін. |
2. Навчальні програми предметів та інтегрованих курсів, рекомендовані для використання в освітньому процесі для 7-9 класів обрано з переліку наведеного у додатку 18 до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 та затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407.
| Предмет | Назва програми | Клас | Гриф | Покликання на документ |
| Українська Мова | Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська мова. 5-9 класи» | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Українська Література | Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Українська література. 5-9 класи» | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Іноземна мова (англійська) | Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 5 – 9 класи Англійська мова Німецька мова Французька мова Іспанська мова | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Зарубіжна література | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Зарубіжна література. 5-9 класи» (колектив авторів, керівник колективу Ніколенко О.М.) | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Історія України | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України. Всесвітня історія 5-9» | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Всесвітня історія | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Всесвітня історія. 7-9 класи | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Основи правознавства | Навчальна програма з основ правознавства для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Ремех Т.О. Муза О.В., Євтушенко Р.І., Сутковий В.Л., Зорнік Т.Є., Лоха Л.О., Силенко В.В.) | 9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Образотворче мистецтво(6-7) Музичне мистецтво(6-7) Мистецтво (8-9) | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Мистецтво. 5-9 класи» | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Алгебра (7-9) Геометрія (7-9) | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Математика. 5–9 класи» (колектив авторів) | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Біологія | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Біологія. 6-9 класи» (колектив авторів) | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Географія | Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Фізика | Фізика. 7-9 класи. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Хімія | Хімія 7–9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Трудове Навчання | Трудове навчання. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Інформатика | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Інформатика. 5–9 класи» (для учнів, які вивчали інформатику в 2-4 класах) (колектив авторів) | 7-9 | Наказ МОН від07.06.2017 № 804 | |
| Основи здоров’я | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Основи здоров’я. 5-9 класи» (колектив авторів) | 7-9 | Наказ МОН від07.09.2017 № 804 | |
| Фізична культура | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 5-9 класи» (авт. М. В. Тимчик, Є. Ю. Алексєйчук, В. В. Деревянко, Т. А. Дмітрієва, Е. А. Єрьоменко, І. Р. Захарчук, О. М. Лакіза, В. О. Сілкова) | 7-9 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| ІІІ ступінь | ||||
| Предмет | Назва програми (автор) | Клас | Гриф | Покликання на документ |
| Українська мова | Навчальна програма “Українська мова (рівень стандарту). 10-11 класи” | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Українська Література | Навчаьна програма “Українська література (рівень стандарту). 10-11 класи” | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Іноземна мова (англійська) | Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи Іноземна мова Рівень стандарту Академічний рівень Профільний рівень | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Зарубіжна Література | Зарубіжна література. Рівень стандарту | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Історія України | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Історія України 10-11 класи» | 10-11 | Наказ МОН від21.02.2019 №236 | |
| Всесвітня історія | Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Всесвітня історія. 10-11 (рівень стандарту) | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Громадянська освіта | Навчальна програма”Громадян-ська освіта ( інтегрований курс, рівень стандарту)” (Тамара Бакка, Наталія Беца, Поліна Вербицьк, Оксана Волошенюк, Раїса Євтушенко, Тетяна Мелещенко, Олександр Мокрогуз, Олег Муза, Вікторія Павловська-Кравчук, Тетяна Ремех, Елла Ситник, Наталія Ступницька, Ольга Педан-Слєпухіна) | 10 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Мистецтво | Навчальна програма для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти “Мистецтво. 10-11 клас” (рівень стандарту) | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Алгебра і початки аналізу Геометрія | Навчальна програма “Математика (рівень стандарту). 10-11 класи” | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Біологія і екологія | Біологія і екологія. 10-11 класи (рівень стандарту) навчальна програма для закладів загальної середньої освіти | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Географія | Географія. 10-11 клас. Рівень стандарту | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Фізика | «Фізика» (рівень стандарту та профільний рівень), авторського колективу Національної академії педагогічних наук під керівництвом Локтєва В.М. | 10-11 | Наказ МОН від24.11.2017 № 1539 | |
| Астрономія | «Астрономія» (рівень стандарту, авторський колектив під керівництвом Яцківа Я.Я.) | 10-11 | Наказ МОН від24.11.2017 № 1539 | |
| Хімія | Хімія. 10-11 класи (рівень стандарту) навчальна програма для закладів загальної середньої освіти (колектив авторів) | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Інформатика | Навчальна програма “Інформатика (рівень стандарту). 10-11 класи” | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Фізична культура | Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Фізична культура. 10-11 класи» (рівень стандарту) (авт. М.В. Тимчик, Є.Ю. Алексєйчук, В.В. Деревянко, В.М. Єрмолова, В.О.Сілкова) | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
| Захист України | Навчальна програма «Захист України» для навчальних закладів системи загальної середньої освіти (рівень стандарту) (колектив авторів) | 10-11 | Наказ МОН від23.10.2017 № 1407 | |
Перелік навчальних програм
для учнів 7 – 9 класів Плющівського ліцею
на 2023/2024 н.р.
(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)
| № п/п | Назва навчальної програми |
| Українська мова | |
| Українська література | |
| Біологія | |
| Всесвітня історія | |
| Географія | |
| Зарубіжна література | |
| Інформатика | |
| Історія України | |
| Математика | |
| Мистецтво | |
| Основи здоров’я | |
| Основи правознавства | |
| Природознавство | |
| Трудове навчання | |
| Фізика | |
| Фізична культура | |
| Хімія | |
| Іноземні мови |
VIII. РЕКОМЕНДОВАНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ В НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
- урок формування компетентностей;
- урок розвитку компетентностей;
- урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
- урок корекції основних компетентностей;
- комбінований урок.
Також передбачені віртуальні екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.
Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчення та інше.
Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створені вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.
Перехід на освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання зумовлений пандемією та воєнною агресією росії, іншими непередбачуваними ситуаціями. Освітній процес , на період запровадження воєнного стану в Україні, організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
При переході на освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання (за відповідним наказом по ліцею від 28.08.2023 р. № 45 та вимогою часу), щодня за затвердженим розкладом уроків, педагогами вносяться навчальні завдання та оцінки учнів в журнал, здійснюється зворотний зв’язок з учнями в електронному вигляді, використовуючи цифрові освітні платформи, електронну пошту і т.п . Дистанційне навчання реалізовувати через:
– застосування дистанційної форми як окремої форми навчання;
– використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах (змішане, очне, сімейне, екстернат тощо).
На веб-сайті закладу створена сторінка «Дистанційне навчання», на якій розміщується алгоритм дій у процесі дистанційного навчання під час воєнного стану з розкладом занять. Це додатковий доступ до інформації, яким можуть скористатися не тільки учні, а й всі учасники освітнього процесу. Для забезпечення дистанційного освітнього процесу на період запровадження воєнного стану в Україні здійснюється доступ до навчальних матеріалів, вибір загальноприйнятних та зручних платформ, а саме: Zoom, Viber, веб-сервіс «Google classroom», т.п. Учителі ліцею дотримуються гнучкості в доборі навчально-методичного забезпечення освітніх програм. Категорично забороняється в якості роботи над домашнім завданням задавати дітям конспектувати параграф.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.08.2012 наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016), якщо у класі більше 27 учнів, клас ділиться на групи під час вивчення української та іноземної мов, а під час проведення практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі.
Освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання організовувати відповідно до навчального плану закладу на 2023/2024 н. р. для учнів, які перебувають дома (внутрішньо, зовнішньо переміщені, тощо) через воєнну агресію. Передбачити можливість збору інформації про учасників освітнього процесу, які не мають можливості долучитися до освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання, та запропонувати батькам чи іншим законним представникам учасників освітнього процесу екстернатну або сімейну форми навчання.
Дистанційний формат передбачає наявність всіх притаманних очному навчанню атрибутів, таких як групові дискусії, колективне обговорення пройденого матеріалу, живе спілкування тощо.
Для забезпечення повноцінного освітнього навчального процесу на відстані, окрім технічного інструментарію, вчителю необхідно володіти низкою професійних та особистих компетентностей, які дозволять зацікавити, організувати учнів на початковому етапі та втримати їхню увагу аж до завершального.
Організувати якісне навчання з використанням цифрових технологій, комунікувати з учнями на відстані, надихати та мотивувати їх до навчання, допомагати батькам – це ті навички, якими тепер на додаток мають володіти наші вчителі. Для цього використовувати такі ресурси: Google Classroom, платформу ZOOM, Google Meet, Всеукраїнської школи онлайн, Veiber, інші освітні інформаційні ресурси.
Здобувачі освіти повинні здійснювати регулярну та змістовну взаємодію з педагогічними працівниками в синхронному або асинхронному режимі відповідно до розкладу занять та санітарно-гігієнічних вимог до організації онлайн занять, дотримуючись принципів академічної доброчесності. Батьки повинні забезпечувати створення умов для здобуття дитиною освіти, виконання нею освітньої програми, дбати про її психічне та фізичне здоров’я.
Головна мета ліцею зараз — виховувати навички, такі як вміння працювати в команді, спілкуватися, ставити мету та досягати її. Усе це можливо опанувати тільки у співпраці з іншими учнями та дорослими.
Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
- подолання інертності мислення,
- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.
Принципи партнерства застосовуємо:
• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах;
• діалог – взаємодія – взаємоповага;
• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);
•принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).
Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації навчально-виховного процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо. Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму. Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.
Актуальними для нової української школи є такі ідеї дитиноцентризму:
• відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу педагогічної творчості;
• активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на яскравий елемент життя дитини;
• практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого розвитку дитини з її практичним досвідом;
• відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
• виховання вільної незалежної особистості;
• забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності, урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-психологічного комфорту дитини;
• впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
Сьогодні у професійній освіті існує і використовується безліч педагогічних технологій, які однак чітко не формалізуються, використовуються без належного розуміння цілей їх використання, переваг і недоліків. Педагогічні технології – система способів, прийомів, кроків, послідовність виконання яких забезпечує вирішення завдань виховання, навчання і розвитку особистості вихованця, а сама діяльність представлена процедурно, тобто як певна система дій.
Ознаки педагогічної технології:
• змістовність – наявність педагогічної концепції, що має технологічну реалізацію у вигляді педагогічної моделі, алгоритму, правила;
• керованість і ефективність – гарантоване досягнення результату;
• економічність – оптимізація праці вчителя;
• відтворюваність – можливість відтворення в широких масштабах без втрати результативності;
• Коректована – можливість використання в процесі викладання зворотного зв’язку у вигляді контролю, рефлексії, тренінгів.
Розглядаючи володіння вчителем педагогічною технологією як одна з умов оптимальності та продуктивності його педагогічної діяльності, зміст педагогічної технології можна представити як сукупність педагогічних умінь і прийомів реалізації педагогічного впливу і взаємодії:
• постановка мети взаємодії;
• аналіз сформованої ситуації і формулювання педагогічних завдань;
• здійснення цілеспрямованого впливу на особистість дитини та взаємодії з них і управління навчально-виховним процесом;
• передача досвіду мовними (вербальними) і невербальними способами;
• організація життєдіяльності дітей та виховного простору;
• пред’явлення педагогічних вимог;
• оцінка вихованця та се позитивне підкріплення;
• дозвіл виникаючих конфліктів;
• вміння керувати своєю поведінкою і реакціями.
Педагогічні працівники Плющівського ліцею Баштанської міської ради активно використовують у своїй діяльності різні педагогічні технології, що є важливою складовою формування в учнів ключових компетентностей.
IX. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Оцінюванню здобувачів базової середньої освіти та профільної середньої освіти підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового (базового) освітнього компонента та вибірково-обов’язкові предмети навчального плану відовідного ступеня.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти або профільної середньої освіти відповідно до вимог Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.
Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державними стандартами відповідного ступеня.
| № з/п | Ключові компетентності | Очікувані результати |
| 1 | Спілкування державною мовою | Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
| 2 | Спілкування іноземними мовами | Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою. Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
| 3 | Математична компетентність | Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
| 4 | Основні компетентності у природничих науках і технологіях | Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
| 5 | Інформаційно-цифрова компетентність | Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
| 6 | Уміння вчитися впродовж життя | Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
| 7 | Ініціативність і підприємливість | Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
| 8 | Соціальна і громадянська компетентності | Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
| 9 | Обізнаність і самовираження у сфері культури | Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва |
| 10 | Екологічна грамотність і здорове життя | Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя. |
Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових компетентностей:
- «Екологічна безпека й сталий розвиток»,
- «Громадянська відповідальність»,
- «Здоров’я і безпека»,
- «Підприємливість і фінансова грамотність».
Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціальнозначимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:
- організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
- окремі предмети та інтегровані курси — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів, інтегрованих курсів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
- предмети за вибором;
- факультативи;
- позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
| Наскрізна лінія | Коротка характеристика |
| Екологічна безпека й сталий розвиток | Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. |
| Громадянська відповідальність | Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
| Здоров’я і безпека | Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій. |
| Підприємливість і фінансова грамотність | Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.
Річне оцінювання здобувачів освіти 5, 6 класів здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі наприкінці навчального року. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів 5 класу здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких форм та способів:
- усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);
- письмової, у тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами, тощо);
- цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);
- практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами, тощо).
У рамках академічної свободи педагоги та педагогині Плющівського ліцею здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у модельних програмах окремих предметів.
Підсумкове оцінювання
Підсумковому оцінюванню (семестровому, річному) підлягають результати
навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього
компонента річного навчального плану. Педагогічна рада ліцею ухвалює
рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього
компонента.
Семестрове оцінювання здійснюється з урахуванням різних видів
навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих
навчальних досягнень учня / учениці.
Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих
семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від
оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки враховується динаміка
особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом навчального року.
Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню. Відповідно до п.
3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх
навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 496, у триденний термін після виставлення семестрової оцінки
батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання
підвищити результати семестрового оцінювання або не були атестовані,
звертаються до директора із заявою про проведення відповідного
оцінювання, у якій пояснюють причину та необхідність його проведення.
Наказом директора створюється комісія та затверджується графік і
порядок проведення оцінювання. Члени комісії готують завдання, що погоджує
педагогічна рада. Комісія ухвалює рішення щодо його результатів та
складає протокол. Рішення комісії є остаточним, при цьому скоригована
семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову. У разі, якщо учневі /
учениці не вдалося підвищити результати, запис у колонку «Скоригована» у
класному журналі не роблять. За результатами оцінювання директор ХЛ №141
видає відповідний наказ.
Коригування річної оцінки здійснюють шляхом коригування семестрової
оцінки за І та/або ІІ семестр відповідно до п.п. 9-10 Порядку переведення учнів
(вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу,
затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2015 № 762 (зі змінами).
Оцінка результатів навчання учнів є конфіденційною інформацією, яку
повідомляють лише учневі / учениці, його / її батькам (іншим законним
представникам).
Критерії та шкала оцінювання
Оцінювання зорієнтоване на визначені Державним стандартом базової
середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені
навчальними програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду
освітнього процесу. Враховуючи ці вимоги, для оцінювання навчальних досягнень учнів учителі ліцею керуються такими категоріями критеріїв:
-розв’язання проблем і виконання практичних завдань із застосуванням
знань, що охоплюються навчальним матеріалом;
-комунікація (тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних
технологій);
-планування й здійснення навчального пошуку, робота з текстовою і
графічною інформацією;
-рефлексія власної навчально-пізнавальної діяльності.
На основі освітньої програми Плющівського ліцею складається та затверджується річний навчальний план на 2023/2024 н.р., що конкретизує організацію освітнього процесу.
Додаток 1
Структура 2023-2024 навчального року
Плющівського ліцею Баштанської міської ради
1. Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань – 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів.
І семестр:01.09.2023 – 29.12.2023 (81 навчальний день)
ІІ семестр: 15.01.2024 – 31.05.2024 (95 навчальних днів)
Відповідно до статті 10 Закону України «Про повну загальну середню освіту» тривалість канікул у закладах освіти протягом навчального року не може становити менше 30 календарних днів.
Осінні:30.10.2023 – 05.11.2023 (7 днів)
Зимові:29.12.2023 – 14.01.2024(17 днів)
Весняні:25.03.2024– 30.03.2024 (7 днів)
Навчально-пізнавальна і пошуково-дослідницька практика та екскурсії здійснюватимуться для учнів відповідно до «Методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист МОН України №1/9-61 від 06.02.2008) з 03 по 14 червня 2024 року
Додаток 2
РЕЖИМ РОБОТИ Плющівського ліцею Баштанської міської ради
на 2023/2024 навчальний рік
Навчальний заклад працює за п’ятиденним робочим тижнем.
Навчання учнів проводиться в одну зміну.
Перед початком занять проводяться ранкові зустрічі з класним керівником 8.40 хв. по 8.55хв.
Початок занять о 09 год.00 хв.
Всі позаурочні заходи закінчуються не пізніше 16.00 год.
Четвер – єдиний санітарний день.
Тривалість уроків:
- у 1 класі – 35 хвилин;
- у 2-4 класах – 40 хвилин;
- у 5-11 класах – 45 хвилин.
Тривалість перерв –
| 1 клас: | 2-4 класи: | 5-11 класи: |
| 1 перерва 20 хв. 2 перерва 20 хв. 3 перерва 25 хв. 4 перерва 30 хв. | 1 перерва 15 хв. 2 перерва 15 хв. 3 перерва 20 хв. 4 перерва 25 хв. 5 перерва 15 хв. | 1 перерва 10 хв. 2 перерва 10 хв. 3 перерва 15 хв. 4 перерва 20 хв. 5 перерва 10 хв. 6 перерва 10 хв. 7 перерва 10 хв. |
На кожному уроці у початковій школі через 15 хв., а у 5-11 класах один раз на урок проводяться фізкультхвилинки.
| Початкова школа (1-4 клас) | ||
| 1 клас | 2-4 клас | |
| 1 урок – 8.30 – 9.05 2 урок – 9.25 – 10.00 3 урок – 10.30 – 11.05 4 урок –11.35 – 12.10 5 урок – 12.20 – 12.55 | 1 урок – 8.30 – 9.10 2 урок – 9.25 – 10.05 3 урок – 10.30 – 11.10 4 урок –11.35 – 12.15 5 урок – 12.30 – 13.10 6 урок – 13.25 – 14.05 | |
| Середня школа і старша школа (5-11 клас) | ||
| 1 урок – 8.30 – 9.15 2 урок – 9.25 – 10.10 3 урок – 10.30 – 11.15 4 урок –11.35 – 12.20 5 урок – 12.30 – 13.15 6 урок – 13.25 – 14.10 7 урок – 14.20 – 15.05 |
В Освітній програмі
Плющівського ліцею
Баштанської міської ради
на 2023/2024 навчальний рік
пронумеровано, прошнуровано
та скріплено печаткою
_________(_______________________________) сторінок
Директор ліцею _______ Світлана ТАРАНКОВА