В умовах війни написання радіодиктанту набуло особливого значення. Адже мова – це ДНК нації, і сьогодні ми воюємо за право своєї країни та народу на існування. Тож у цей нелегкий час українська мова об’єднує та дає сили нам, українцям, боротися за те, КИМ ми є, спонукає непохитно протистояти жорстокій російській агресії та захищати свою багатостраждальну державу.
Цьогоріч диктант писали 25-й раз поспіль. Це ще одна ознака неймовірної стійкості України. Мова єднає і надихає! А традиція написання диктанту Єдності продовжується навіть у вкрай складних умовах.
Наша рідна українська мова – один з найбільших дарунків Божих. Пам’ятаймо: слова таки мають велику силу. Для нас, українців, Радіодиктант національної єдності – це наш спротив, наш опір, наш завтрашній день. Сьогодні говорити українською мовою – це бути бійцем за націю, за Україну. Тож цілком слушно проголосила Оксана Забужко: «І нашого голосу більше ніколи й нікому не вимкнути й не заглушити». Він лунає сьогодні у всьому світі і є запорукою миру і свободи. Мова – це зброя! Будьмо бійцями! Валентина Чумаченко, вчитель української мови та літератури
